Серед бурі
Шрифт:
Не знала я, про що казав з Карпом…
Прости мене!.. Ти бачиш: винна - я...
Коваленко
Ой, господи!.. За віщо ж сяя кара?!
Усі який час мовчать.
Крутько
(Кричить.)
А що тепер?.. І викрилось усе!
Полковника воно і не минуло!..
І зрада та в господі в його!.. Бач!..
Старовський
Вже враджено того скарать на горло,
Хто се вчинив. Злочинницю знайшли,
І присуд той на неї впасти мусить.
Жилинський
А мусить же! Вже ставсь над нею суд:
Вести її, зрадливую, на страту!
Крутько і ще дехто
Авжеж вести!.. За зраду!.. На поміст!..
Старовський
Хай буде так!.. Полковникова пані!
Ти зрадника і шпига, що прийшов
Підглядіти, як місто звоювати,
Не віддала до рук старшині... Ти,
Ховаючись, його пустила з міста:
Вчинилася велика зрада тим,-
За се ти вмреш!..
Крицький
Стривайте! Ще не так!
Старовський
Чому не так?
Крицький
Бо ми не те судили,
Що бачимо... Повинні зважить ми,
Чого і як вона зробила діло:
Се ж батько був! Се ж батько проклинав!
Не відала ж вона, про що полковник
Казатиме таємно до Карпа!..
Білоченко
Не зрада се, а помилка була;
І можемо сю помилку простити.
Старовський
Не можемо! Гарячий час тепер,
Та щоб таке в нас коїла жінота?
Вже ж наш народ і під Ханенком є,
І всяких є там родичів багато,
То будуть їх пускать та випускать!..
Тепер одну помилуєм, то й кожне,
Як трапиться, зробити схоче так.
Яка ж тоді у нас і вірність буде?
Се не війна, не оборона в нас,
А чортзна-що!
Жилинський
Авжеж ладу не буде!
Старовський
Порядок нам дають уже баби!..
Ех, бабії! Вам однієї жалко…
Жалійте!.. Хай!.. То всі ми пропадем
Отак, як ті всі десять душ, що вчора
Убито в нас!.. Вона ж се наробила!
Голоси
Не простимо за се!.. Хай умира!..
Білоченко
Ой, братчики, та ну-бо схаменіться!
Старовський
А я кажу: лилась козацька кров!
Коли її не помстимо, панове,
То се впаде на нас великий гріх.
Жилинський
Чи вам любіш одна якаясь баба,
Ніж десять душ лицарства козаків?
Голоси
Ні!.. Ні!.. Не так!.. Нам козаки дорожчі!
Крицький
Хіба ж вона занапастила їх?
Крутько
Дурниця все! Вести її на страту!
Голоси
Нехай іде!.. Нехай!..
Інші голоси
Не буде так!
Зчиняється крик, більшість кричить: "Присуджено! Хай одбуває кару!"
Коваленко
Стривайте ще! Забули ви, що я
Полковник тут, що я чиню накази!
Ви винною взиваєте її,
На горло ви її вже осудили,
А я на те вам згоди не даю.
Старовський
Бо жінка се тобі, того й не хочеш.
Так зраджує нехай і далі нас!
Коваленко
Не зрадить, ні! Бо не було ж і зради.
Крутько
Що се за біс! За жінку обстає!..
Та сам же він є зрадник проклятущий!..
Та скинемо ми геть його, та й край!..
Однімемо ми пірнача у його!
Голоси
А скинемо!.. Однімемо!..
Інші голоси
Ба ні!
Не хочемо!.. Нехай пірнач у його!
Крутько
(штовхає одного козака, а тоді другого).
Кричи мерщій, що винен він!.. І ти!..
Голоси
Він зрадник!.. Вже ж!.. Його скарати треба!..
Нехай кладе полковницький пірнач!
Крутько
Бач, як воно!.. Ізрадили й байдуже!..
Се кожен так робитиме тепер!
Крутько перебігає то туди, то сюди, підмовляючи проти Коваленка.
Крики
Геть скинути!.. Не руш!.. Убить його!..
Обох убить!.. Беріть його, панове!
Насувають на Коваленка, але він махнув пірначем, обороняючися, і ті подалися назад.
Коваленко
Назад усі!.. Послухайте, панове!
Прошу я вас, дозвольте до тюрми
Замкнуть її, аж поки ся облога
Минеться тут. А там новий хай суд…
Крутько
(Перепиняє)
Щоб випустив її, та з нею й сам
Ти втік? Авжеж!..
Крики
Не хочемо!.. Беріть!
Коваленко
Та он ви як! Ви вже про те забули,
Що скільки раз життя вам рятував
І сам за вас я ранами окрився!
Забули все!.. П'яниці, гультяї
Тепер у нас у раді порядкують,
Немов звірі роздрочені ревуть,
Згубивши вже і розум ввесь, і правду.